У Запорізькій області шануються традиції, які сягають корінням у багату історію краю. За 300-100 тисяч років до н.е. Запорізька область являла собою при льодовикові степи, прорізані могутніми ріками. Вздовж них буяли густі ліси, схили долин зяяли глибокими печерами.
Сприятливий клімат і вдале географічне положення Запоріжжя привертали людину з давніх часів. Найдавніші стоянки первісних людей у річковій долині порожистої частини ріки Дніпро відносяться до епохи середнього палеоліту (100-40 тис. років до н.е.). Упродовж багатьох століть територія краю була своєрідним коридором, яким проходили різні народи, де схрещувалися різні культури. Кіммерійці, скіфи й сармати, готи і гуни, авари, хазари, половці, печеніги, слов’яни залишили в Придніпровських степах різноманітні археологічні пам’ятки. Упродовж писемної історії по-різному називали місцевість між Дніпровськими порогами й узбережжям Азовського моря, між долиною Нижнього Дніпра та Донецьким кряжем. "Гіперборея”, "Кіммерія”, "Геррос”, "Гілея”, "Царська Скіфія”, "Країна амазонок”, "Сарматія”, "Царство Германаріха” – це імена, знайомі нам з Біблії та ассиро-вавилонських табличок, з історичних праць греків Гомера, Геродота й Клавдія Птолемея, римлянина Стратона та пізніших авторів. Козаки охрестили заплавну частину р. Дніпра "Великим Лугом”, а територію своїх вольностей назвали "Запорожжям”. Останнє ім’я дотепер збереглося у назві міста й області. Після татаро-монгольської навали 1237-1240 років територія Запорізького краю на два століття увійшла до складу Золотої Орди, що спровокувало політично-економічну асиміляцію запорізького населення із завойовниками.
У 1445 році запорізькі степи по лівому берегу р. Дніпро увійшли до складу Кримського ханства. З кінця ХV до середини ХІХ ст. їх населяли кочові та напівосілі ногайці. Природно-географічні та історичні умови у XV–XVI століттях сприяли тому, що південноукраїнські землі стали одним з центрів формування запорізького козацтва. Одним з його головних оплотів і символів став острів Хортиця, відомий ще з давньослов’янських часів. Перебування козаків за дніпровськими порогами сприяло заселенню родючих земель та пожвавленню тут господарчої діяльності. Подією загальноукраїнського значення стало формування з окремих козацьких загонів та промислових артілей соціально-політичної та військової організації запорозького козацтва – Запорозької Січі ("Війська Запорозького Низового”).
Запорозька Січ стала першим на території України політичним формуванням з усіма ознаками республіки. Вона довго зберігала свою незалежність та посідала визначне місце в міжнародних відносинах. Європейські держави встановлювали з нею дипломатичні відносини та шукали військового союзу. Саме тут зародилася перша в світі демократична буква основного закону (Конституція Пилипа Орлика), яку і понині можна вважати взірцем побудови демократичного устрою. У 1770 році була закладена Олександрівська фортеця, яка переросла з часом у місто Запоріжжя. Наприкінці XVIІІ століття землі південної України увійшли до складу Російської імперії. Запоріжжя стає торговим центром за Дніпровськими порогами, чому сприяли річкові шляхи басейну ріки Дніпро, які сходилися біля порогів, та два сухопутних тракти. Щороку в місті проводилися 4 торговельні ярмарки. Процес нового заселення та освоєння земель сучасної Запорізької області був складним. У ньому взяли участь представники багатьох народностей, що призвело до розвитку краю як багатонаціонального. Це забезпечило запозичення господарських навичок, окремих особливостей життя і побуту одним народом у іншого, викликало своєрідне злиття культурних та господарчих традицій. Складовою частиною населення території сучасної Запорізької області стали іноземні переселенці: німці-меноніти, болгари, євреї, гагаузи, поляки, серби, греки, албанці тощо.
Запоріжжя стало одним з полігонів, де втілювалися стратегічні плани індустріалізації СРСР. У 1927 році почалося будівництво ДніпроГЕСу –наймогутнішої на той час гідроелектростанції в Європі. Поряд з цим прискореними темпами споруджувався комплекс нових енергомістких підприємств. Як територіальна одиниця Запорізька область була утворена 10 січня 1939 року. Запоріжжя стало одним з найбільших промислових центрів України і Східної Європи. Бурхливий розвиток економіки та культури краю був
перерваний II Світовою війною. Однією з найяскравіших сторінок в історії області є післявоєнне відродження запорізького індустріального комплексу – ДніпроГЕСу та підприємств чорної та кольорової металургії. До початку 1950 року відновили роботу всі 670 заводів і фабрик області. У 1950-1970 роках в області були створені нові галузі індустрії – електротехнічна, хімічна. Продовжував зростати енергетичний потенціал області. Уведено в дію ДніпроГЕС-2, споруджено Запорізьку ДРЕС та Запорізьку атомну електростанцію.
Комментариев нет:
Отправить комментарий